- розколупаний
- —————————————————————————————розколу́панийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколупаний
Смотреть что такое "розколупаний" в других словарях:
розколупаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколупати. || розколу/пано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
